çiftçi
Турецкий
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | çiftçi | çiftçiler |
| Вин. | çiftçiyi | çiftçileri |
| Дат. | çiftçiye | çiftçilere |
| Мест. | çiftçide | çiftçilerde |
| Исх. | çiftçiden | çiftçilerden |
| Род. | çiftçinin | çiftçilerin |
çiftçi
Существительное.
Корень: --.
Произношение
- МФА: [t͡ʃift.t͡ʃi]
Семантические свойства
Значение
- земледелец ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
От ??