будування
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | будува́ння | будува́ння |
| Р. | будува́ння | будува́нь |
| Д. | будува́нню | будува́нням |
| В. | будува́ння | будува́ння |
| Тв. | будува́нням | будува́ннями |
| М. | будува́нні, будува́нню | будува́ннях |
| Зв. | будува́ння* | будува́ння* |
бу-ду-ва́н-ня
Существительное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. А. Зализняка).
Произношение
- МФА: [bʊdʊˈʋanʲːɐ]
Семантические свойства
Значение
- действие по значению гл. будувати; выстраивание, отстраивание, возведение; рубка; кладка; создание, строительство, стройка ◆ Незабаром знайшлося Чичикову поле багато просторіше: утворилася комісія для будування якоїсь казенної дуже капітальної будівлі. — Скоро представилось Чичикову поле гораздо пространнее: образовалась комиссия для построения какого-то казенного весьма капитального строения. Н. В. Гоголь, «Мертвые души», 1835-1852 гг. [НКРЯ] ◆ Йому здавалось, що все йде дуже помалу, що будуванню кінця не буде. Михаил Коцюбинский, «Fata morgana» (1910) / перевод с укр. Н. Ушакова, 1965 г.
- результат такого действия; постройка, строение ◆ Трамвайну станцію, що її будування завмерло на фундаменті, задумав Треухов уже давно, ще 1912 року, але міська управа проект відхилила. — Трамвайная станция, постройка которой замерла на фундаменте, была задумана Треуховым уже давно, еще в 1912 году, но городская управа проект отвергла. И. А. Ильф, Е. П. Петров, «Двенадцать стульев» (1927) / перевод с русск. М. Пилинська, Ю. Мокрієв, 1989 г. [НКРЯ]
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Происходит от ??