білуватий
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| муж. р. | ср. р. | жен. р. | |||
| Им. | білува́тий | білува́те | білува́та | білува́ті | |
| Рд. | білува́того | білува́того | білува́тої | білува́тих | |
| Дт. | білува́тому | білува́тому | білува́тій | білува́тим | |
| Вн. | одуш. | білува́того | білува́те | білува́ту | білува́тих |
| неод. | білува́тий | білува́ті | |||
| Тв. | білува́тим | білува́тим | білува́тою | білува́тими | |
| М. | білува́тому білува́тім | білува́тому білува́тім | білува́тій | білува́тих | |
бі-лу-ва́-тий
Прилагательное, тип склонения 1a.
Произношение
- МФА: [білува́тий]
Семантические свойства
Значение
- беловатый ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
Происходит от ??