бінокулярний
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| муж. р. | ср. р. | жен. р. | |||
| Им. | бінокуля́рний | бінокуля́рне | бінокуля́рна | бінокуля́рні | |
| Рд. | бінокуля́рного | бінокуля́рного | бінокуля́рної | бінокуля́рних | |
| Дт. | бінокуля́рному | бінокуля́рному | бінокуля́рній | бінокуля́рним | |
| Вн. | одуш. | бінокуля́рного | бінокуля́рне | бінокуля́рну | бінокуля́рних |
| неод. | бінокуля́рний | бінокуля́рні | |||
| Тв. | бінокуля́рним | бінокуля́рним | бінокуля́рною | бінокуля́рними | |
| М. | бінокуля́рному бінокуля́рнім | бінокуля́рному бінокуля́рнім | бінокуля́рній | бінокуля́рних | |
бінокуля́рний
Прилагательное, тип склонения 1a.
Корень: --.
Произношение
Семантические свойства
Значение
- бинокулярный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Происходит от франц. binoculaire «бинокулярный; двуглазый», далее из лат. binoculus «двуглазый», далее из bini «по два» + oculus «глаз, око» (по образцу monoculus «одноглазый»).
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
- бінокулярна лупа
- бінокулярний зір
- бінокулярний мікроскоп