дюралюмінієвий

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
муж. р. ср. р. жен. р.
Им. дюралюмі́нієвийдюралюмі́нієведюралюмі́нієвадюралюмі́нієві
Рд. дюралюмі́нієвогодюралюмі́нієвогодюралюмі́нієвоїдюралюмі́нієвих
Дт. дюралюмі́нієвомудюралюмі́нієвомудюралюмі́нієвійдюралюмі́нієвим
Вн.    одуш. дюралюмі́нієвогодюралюмі́нієведюралюмі́нієвудюралюмі́нієвих
неод. дюралюмі́нієвийдюралюмі́нієві
Тв. дюралюмі́нієвимдюралюмі́нієвимдюралюмі́нієвоюдюралюмі́нієвими
М. дюралюмі́нієвому
дюралюмі́нієвім
дюралюмі́нієвому
дюралюмі́нієвім
дюралюмі́нієвійдюралюмі́нієвих

дю-ра-лю-мі́-ні-є-вий

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: -дюр-; корень: -алюмін-; суффиксы: -єв; окончание: -ий.

Произношение

  • МФА: ед. ч. [dʲʊrɐlʲʊˈmʲinʲijeu̯ei̯], мн. ч. []

Семантические свойства

Значение

  1. дюралюминиевый  Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от дюралюміній, далее от нем. Duralumin «дюралюмин, дюралюминий», далее из собств. Düren «Дюрен» (название города, в котором работал изобретатель сплава Альфред Вильм; вероятно, обыгрывалось также созвучие с лат. durus «жёсткий, суровый») + Aluminium «алюминий».

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

Библиография