Украинский

	наст.	прош.	будущ.	повелит.
Я	колонізу́ю	колонізува́в	колонізува́тиму	—
Ты	колонізу́єш	колонізува́в колонізува́ла	колонізува́тимеш	колонізу́й
Он она оно	колонізу́є	колонізува́в колонізува́ла колонізува́ло	колонізува́тиме	—
Мы	колонізу́єм(о)	колонізува́ли	колонізува́тимем(о)	колонізу́ймо
Вы	колонізу́єте	колонізува́ли	колонізува́тимете	колонізу́йте
Они	колонізу́ють	колонізува́ли	колонізува́тимуть	—
Деепр. наст.	колонізу́ючи
Деепр. прош.	колонізува́вши
Прич. страд.	колонізо́ваний

ко-ло-ні-зу-ва́-ти

Глагол, двувидовой, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a).

Корень: -колон-; суффиксы: -із-ува; глагольное окончание: -ти.

колонизировать, колонизовать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Ближайшее родство
существительные: колоніа́льність, колоніза́тор, колоніза́ція, колоні́ст, колоні́стка, колоніалізм, неоколоніалізм прилагательные: колоніалі́стський, колоніа́льний, колоні́вський, колоніза́торський, колонізаці́йний, колонізо́ваний, колоні́стський глаголы: колонізува́тися

Из ??

Статья нуждается в доработке.

Это незаконченная статья. Вы можете помочь проекту, исправив и дополнив её.
В частности, следует уточнить сведения о:

(См. Общепринятые правила).