кізяковий
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| муж. р. | ср. р. | жен. р. | |||
| Им. | кізяко́вий | кізяко́ве | кізяко́ва | кізяко́ві | |
| Рд. | кізяко́вого | кізяко́вого | кізяко́вої | кізяко́вих | |
| Дт. | кізяко́вому | кізяко́вому | кізяко́вій | кізяко́вим | |
| Вн. | одуш. | кізяко́вого | кізяко́ве | кізяко́ву | кізяко́вих |
| неод. | кізяко́вий | кізяко́ві | |||
| Тв. | кізяко́вим | кізяко́вим | кізяко́вою | кізяко́вими | |
| М. | кізяко́вому кізяко́вім | кізяко́вому кізяко́вім | кізяко́вій | кізяко́вих | |
кі-зя-ко́-вий
Прилагательное, тип склонения 1a.
Корень: -кізяк-; суффикс: -ов; окончание: -ий.
Произношение
Семантические свойства
Значение
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
От кізяк, далее из тюркск.; ср.: тур., азерб., крым.-тат., чагат., алт. täzäk; казахск., кирг. tezäk, тат. tizäk. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.