ліквідувати
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| наст. | прош. | будущ. | повелит. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ліквіду́ю | ліквідува́в | ліквідува́тиму | — |
| Ты | ліквіду́єш | ліквідува́в ліквідува́ла |
ліквідува́тимеш | ліквіду́й |
| Он она оно |
ліквіду́є | ліквідува́в ліквідува́ла ліквідува́ло |
ліквідува́тиме | — |
| Мы | ліквіду́єм(о) | ліквідува́ли | ліквідува́тимем(о) | ліквіду́ймо |
| Вы | ліквіду́єте | ліквідува́ли | ліквідува́тимете | ліквіду́йте |
| Они | ліквіду́ють | ліквідува́ли | ліквідува́тимуть | — |
| Деепр. наст. | ліквіду́ючи | |||
| Деепр. прош. | ліквідува́вши | |||
| Прич. страд. | ліквідо́ваний | |||
лік-ві-ду-ва́-ти
Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a). Соответствующий глагол совершенного вида — зліквідува́ти.
Корень: -ліквід-; суффикс: -ува; глагольное окончание: -ти.
Семантические свойства
Значение
- ликвидировать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
Происходит от лат. liquidatio «разжижение», далее из liquidare «разжижать», далее из liquidus «жидкий, текучий», далее из liquere «быть жидким, текучим», далее из праиндоевр. *wleyǝkʷ- «влажный».