містобудівник
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | містобуді́вник | містобудівники́ |
| Р. | містобудівника́ | містобудівникі́в |
| Д. | містобудівнико́ві містобудівнику́ |
містобудівника́м |
| В. | містобудівника́ | містобудівникі́в |
| Тв. | містобудівнико́м | містобудівника́ми |
| М. | містобудівнико́ві містобудівнику́ |
містобудівника́х |
| Зв. | містобудівнику́ | містобудівники́ |
міс-то-бу-ді́в-ник
Существительное, одушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 3b по классификации А. А. Зализняка).
Корень: --.
Семантические свойства
Значение
- градостроитель ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
- —
Антонимы
- —
Гиперонимы
Гипонимы
- архітектор-містобудівник, інженер-містобудівник, спеціаліст-містобудівник
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |