підлабузник
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
підлабу́зник
Существительное, одушевлённое, мужской род.
Корень: --.
Семантические свойства
Значение
- разг. подлиза, подхалим; прихлебатель, прихлебала; низкопоклонник, угодник ◆ Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті. Григорій Сковорода
Синонимы
Антонимы
- Отшивала
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Походить від Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись. Мир. ХРВ. 164. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 337.