інгібувати
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| наст. | прош. | будущ. | повелит. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | інгібу́ю | інгібува́в | інгібува́тиму | — |
| Ты | інгібу́єш | інгібува́в інгібува́ла |
інгібува́тимеш | інгібу́й |
| Он она оно |
інгібу́є | інгібува́в інгібува́ла інгібува́ло |
інгібува́тиме | — |
| Мы | інгібу́єм(о) | інгібува́ли | інгібува́тимем(о) | інгібу́ймо |
| Вы | інгібу́єте | інгібува́ли | інгібува́тимете | інгібу́йте |
| Они | інгібу́ють | інгібува́ли | інгібува́тимуть | — |
| Деепр. наст. | інгібу́ючи | |||
| Деепр. прош. | інгібува́вши | |||
| Прич. страд. | інгібува́ний | |||
інгібувати
Глагол, несовершенный вид, переходный, первое спряжение (тип спряжения 2a).
Корень: --.
Семантические свойства
Значение
- ингибировать ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Происходит от ??