мандрівний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
муж. р. ср. р. жен. р.
Им. мандрі́вниймандрі́внемандрі́внамандрі́вні
Рд. мандрі́вногомандрі́вногомандрі́вноїмандрі́вних
Дт. мандрі́вномумандрі́вномумандрі́вніймандрі́вним
Вн.    одуш. мандрі́вногомандрі́внемандрі́внумандрі́вних
неод. мандрі́вниймандрі́вні
Тв. мандрі́вниммандрі́вниммандрі́вноюмандрі́вними
М. мандрі́вному
мандрі́внім
мандрі́вному
мандрі́внім
мандрі́вніймандрі́вних

мандрі́вний

Прилагательное, тип склонения 1a.

падеж ед. ч. мн. ч.
муж. р. ср. р. жен. р.
Им. мандрівни́ймандрівне́мандрівна́мандрівні́
Рд. мандрівно́гомандрівно́гомандрівно́їмандрівни́х
Дт. мандрівно́мумандрівно́мумандрівні́ймандрівни́м
Вн.    одуш. мандрівно́гомандрівне́мандрівну́мандрівни́х
неод. мандрівни́ймандрівні́
Тв. мандрівни́ммандрівни́ммандрівно́юмандрівни́ми
М. мандрівно́му
мандрівні́м
мандрівно́му
мандрівні́м
мандрівні́ймандрівни́х

Встречается также вариант склонения по схеме 1b: мандрівни́й, мандрівне́, мандрівна́, мандрівні́ и т. д.

Корень: -мандр-; суффиксы: -ів; окончание: -ий.

Произношение

  • МФА: [mɐnˈdʲrʲiu̯nei̯]
  • МФА: [mɐndʲrʲiu̯ˈnɪi̯]

Семантические свойства

Значение

  1. странствующий; бродячий; блуждающий  Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Ближайшее родство

Этимология

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

Библиография