імпровізування
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | імпровізува́ння | імпровізува́ннї |
| Р. | імпровізува́ннї | імпровізува́ннй |
| Д. | імпровізува́ннї | імпровізува́нням |
| В. | імпровізува́нню | імпровізува́ннї |
| Тв. | імпровізува́ннєю | імпровізува́ннями |
| М. | імпровізува́ннї | імпровізува́ннях |
| Зв. | імпровізува́ннє* | імпровізува́ннї* |
ім-про-ві-зу-ва́н-ня
Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 7a по классификации А. Зализняка).
Корень: -імпров-; интерфикс: -із-; суффиксы: -ува-нн; окончание: -я.
Произношение
- МФА: [imprɔu̯ʲizʊˈu̯ɑnʲːɐ]
Семантические свойства
Значение
- действие по значению гл. імпровізува́ти; импровизирование ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Происходит от ??