dilectus
Латинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| муж. р. | жен. р. | cр. р. | муж. р. | жен. р. | cр. р. | |
| Ном. | dilectus | dilecta | dilectum | dilectī | dilectae | dilecta |
| Ген. | dilectī | dilectae | dilectī | dilectōrum | dilectārum | dilectōrum |
| Дат. | dilectō | dilectae | dilectō | dilectīs | dilectīs | dilectīs |
| Акк. | dilectum | dilectam | dilectum | dilectōs | dilectās | dilecta |
| Абл. | dilectō | dilectā | dilectō | dilectīs | dilectīs | dilectīs |
| Вок. | dilecte | dilecta | dilectum | dilectī | dilectae | dilecta |
dilectus
Прилагательное, 1-2 склонение.
| Степени сравнения | |||
|---|---|---|---|
| м. | ж. | ср. | |
| Сравнительная | dilectior | dilectior | dilectius |
| Превосходная | dilectissĭmus | dilectissĭma | dilectissĭmum |
| Наречие от прилагательного dilectus |
|---|
| dilecte |
Корень: --.
Произношение
Семантические свойства
Значение
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
От ??